Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.04.2019 року у справі №1340/4648/18

УХВАЛА

15 квітня 2019 року

Київ

справа №1340/4648/18

адміністративне провадження №К/9901/9395/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., суддів Гриціва М. І. та Коваленко Н. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - Управління, скаржник) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій задоволено повністю.

На вказане рішення Управлінням подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року зазначену скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано скаржнику строк у десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року повернуто скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Управління не погодившись зі вказаною ухвалою, 01 квітня 2019 року подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду вказаним судом.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судом не враховано матеріального стану та платоспроможності Управління. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року з 15 грудня 2017 року скасовано пільги Пенсійного фонду України та його органів щодо сплати судового збору. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Крім того, бюджетом Пенсійного фонду України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 14, кошти на сплату судового збору на 2019 рік не передбачені.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частини 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 298 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина 1 статті 133 КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ухвалою суду було залишено без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги. На виконання вказаної ухвали на адресу суду надійшло клопотання Управління про відстрочення сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вказав, що клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги є безпідставним. Статтею 49 КАС України в редакції ~law22~ передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Статтею 298 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї апеляційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Наведене узгоджується з пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, за змістом якого під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків. Крім того, відповідачем не додано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а також щодо коштів, призначених на оплату судового збору, передбачених у кошторисі (проекті кошторису) установи на бюджетний рік, у якому плануються видатки бюджету. За вказаних обставин, відсутність бюджетного фінансування суб'єктів владних повноважень щодо видатків на оплату судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

З урахування наведеного суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання Управління про відстрочення сплати судового збору, та повернення апеляційної скарги останньому у зв'язку з неусуненням її недоліків.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, виходив з того, що останнім у встановлений строк не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.

Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України та частини 5 статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 14 січня 2019 року у справі № 461/6614/17, від 17 січня 2019 року у справі № 1340/3701/18 та від 21 січня 2019 року у справі № 1340/3489/18, в яких суд касаційної інстанції прийняв аналогічне рішення у справах за касаційною скаргою того ж скаржника (Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області), з тих самих підстав касаційного оскарження та за такої ж форми касаційної скарги.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців

Н. В. Коваленко