Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2018 року у справі №821/1862/17

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №821/1862/17

касаційне провадження №К/9901/60306/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі № 821/1862/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 37982-1301.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 19.01.2018 адміністративний позов задовольнив повністю.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.06.2018 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 скасував та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 37982-1301 в частині нарахування суми податкового зобов'язання із земельного податку в розмірі 82375,5 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

ОСОБА_2 звернувся 23.08.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 повністю та залишити без змін резолютивну частину рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.01.2018, але змінити його обґрунтування щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як відсутність підстави для нарахування позивачу земельного податку.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, підпунктів 14.1.34, 14.1.72, 14.1.73, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статті 15, пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд ухвалою від 07.09.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з поданням касаційної скарги з пропуском встановленого частиною 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строку без заявлення клопотання про його поновлення.

На виконання вимог ухвали від 07.09.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивовано тим, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції отримано ним 06.08.2018, що підтверджується поштовим відправленням № 6550105571579, в якому судом апеляційної інстанції направлено копію вказаної постанови на адресу позивача.

Враховуючи викладене, а також положення вимог частини 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом судового оскарження у справі № 821/1862/17 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 37982-1301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у сумі 123563,25 грн.

Суд апеляційної інстанції, зокрема, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування зазначеного акта індивідуальної дії в частині збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у сумі 41187,75
грн., виходив з того, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, висновок якого має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень також не міститься.

Отже, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.01.2018, у справі про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 37982-1301 не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити ОСОБА_2 пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі № 821/1862/17.

2. Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у справі № 821/1862/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна І.А. Гончарова І.Я. Олендер