Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.03.2021 року у справі №540/2730/20

УХВАЛА

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 540/2730/20

адміністративне провадження № К/9901/28348/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 540/2730/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо не здійснення нарахування та виплати на рахунок необхідної суми грошового забезпечення, починаючи з 27 травня 2016 року по теперішній час, не здійснення її індексації, нерозрахування та сплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунків, моральної шкоди у розмірі 2 500 000 грн. ;

зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області здійснити на користь ОСОБА_1 нарахування та виплату на рахунок необхідної суми грошового забезпечення, починаючи з 27 травня 2016 року, здійснити її індексацію, розрахувати та сплатити компенсацію втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат, середній заробіток за час затримки розрахунків у сумі визначеної судом;

стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області моральну шкоду у розмірі 2 500 000 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо:

нарахування та виплати необхідної суми грошового забезпечення за період з
27.05.2016 року по 04.05.2020 року;

здійснення індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2016 року по
13.04.2020 року;

нарахування та сплати компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат за період з 27.05.2016 року по 13.04.2020 року;

стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків за період з
27.05.2016 року по 13.04.2020 року.

Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій лише в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.

У свою чергу, порушення норм права може виявлятися у: застосуванні норми, яку не належало застосовувати у відповідній ситуації; незастосуванні норми, яку належало застосувати; наданні застосованій нормі неправильного тлумачення.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скаржник підставою для відкриття касаційного провадження зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та вказує на незастосування висновку Верховного Суду, висловленого в постанові від 24 липня 2019 року у справі №815/6557/16, який стосується розміру та порядку проведення розрахунків, а також п. п. "в" п.2 ч.5 ст.328 КАС України, оскільки справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Суд зауважує, що скаржником вказано підставу касаційного оскарження, передбачену для судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, тобто для рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанов суду апеляційної інстанції.

Натомість, враховуючи те, що ОСОБА_1 оскаржує ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, якою переглянуто цю ухвалу, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, тобто для ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, скаржник не обґрунтовує помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права при закритті провадження в частині позовних вимог, а вказана скаржником постанова Верховного Суду не містить жодних висновків, які б могли стосуватися закриття провадження в частині вимог скаржника.

Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено жодних підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судом апеляційної інстанції в своєму рішенні порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при його ухваленні, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення.

Відповідно до частини 7 статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 статті 332 КАС України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 540/2730/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич