УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 380/3793/20

адміністративне провадження № К/9901/28352/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі №380/3793/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

03 серпня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов'язків начальника Львівської митниці ДФС, Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка №86-о "Про звільнення ОСОБА_1" від 13.04.2020; поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Смільниця" Львівської митниці ДФС; стягнути із Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення судом першої інстанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 вищевказаний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов'язків начальника Львівської митниці ДФС, Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка №86-о "Про звільнення ОСОБА_1" від 13.04.2020. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Смільниця" Львівської митниці ДФС з 16.04.2020.

Стягнуто із Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 58602 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот дві) грн. 12 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 6984 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири)
грн 63 коп з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, задоволено частково заяву представника позивача про прийняття додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу:

стягнуто із Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі №380/3793/20 було стягнуто із Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є визнання протиправним і скасування наказу, поновлення позивача на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного посту "Смільниця" Львівської митниці ДФС, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, позивач не є службовою особою, яка у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займає відповідальне та особливо відповідальне становище (у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції").

Оскаржуючи додаткове судове рішення, у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, скаржник вказав, що судами не були враховані висновки, викладені Верховним Судом у справах №910/15944/17, №5023/5587/12, №9901/264/19 щодо неспівмірності витрат на правову допомогу із складністю цієї справи. Скаржник вказував, що з наданого позивачем розрахунку сум гонорару адвокату вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є доцільними.

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо обрахунку витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет і категорію спору, коло учасників спірних правовідносин та підстави касаційного оскарження, додаткове рішення у вказаній справі є продовженням (невід'ємною частиною) судового рішення у справі з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, скаржник у касаційній скарзі не навів та не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2021 року у справі №380/3793/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська