Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.07.2021 року у справі №400/2052/20

УХВАЛА

15 липня 2021 року

Київ

справа №400/2052/20

адміністративне провадження №К/9901/24010/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 400/2052/20 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Миколаївської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, у якому просила:

-визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Миколаївської області від 27 квітня 2020 року №332к, яким позивача звільнено з посади прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Миколаївської області та з органів прокуратури з 30 квітня 2020 року;

- поновити на посаді прокурора відділу ювенальної юстиції прокуратури Миколаївської області;

- стягнути з прокуратури Миколаївської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді.

26 листопада 2020 року рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 01 липня 2021 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.

В касаційній скарзі позивачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження позивач зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: стосовно правильного застосування положень пунктів 16,17 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позачергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі-Закон №113-IX), пункту 7 Розділу І, пунктів 1-5 розділу II, пунктів 1,2 Розділу V Порядку проходження атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року (далі - Порядок атестації), пунктів 12,16 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Генеральним прокурором від 17 жовтня 2019 року № 233 у спорах, предметом яких є питання законності рішень кадрових комісій за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, що стосується атестації прокурорів (перший етап атестації)

Також позивач вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права, яке полягає в помилковому тлумаченні пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (далі-Закон № 1697-УІІ), підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ~law8~, пунктів 5,6 розділу III Порядку атестації, а також не застосуванні статей З, 8,9,19,21,22,24,43,64,131-1 Конституції України, та порушення процесуального права - у недотриманні судами вимог статей 2, 4, 19, 77, 78, 79, 242 КАС України.

Предметом спору у даній справі є незаконність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження мною атестації, а також наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі ~law9~, на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ~law10~. При цьому, відсутній висновок Верховного суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.

Враховуючи викладене, Суд вважає доведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 400/2052/20 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Витребувати із Миколаївського окружного адміністративного суду матеріали справи № 400/2052/20.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська