Історія справи
Ухвала КАС ВП від 15.06.2021 року у справі №400/1923/20

УХВАЛА15 червня 2021 рокум. Київсправа № 400/1923/20адміністративне провадження № К/9901/19334/21Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О. Р. (далі - Суд),перевіривши касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в справі №400/1923/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_2, - про визнання протиправним і скасування наказу; поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії,УСТАНОВИЛ:ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - ГТ УЮ у Миколаївській області), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - ПМ УМЮ (м. Одеса), за участю третьої особи - ОСОБА_2, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ голови Ліквідаційної комісії ГТ УЮ у Миколаївській області №22/06 від 21 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань нотаріату ГТ УЮ у Миколаївській області 30 квітня 2020 року відповідно частини
1-1 статті
87 Закону України "Про державну службу" у зв'язку із ліквідацією ГТ УЮ у Миколаївській області, з припиненням державної служби;- поновити на посаді начальника відділу з питань нотаріату ГТ УЮ у Миколаївській області з 01 травня 2020 року;- зобов'язати ПМ УМЮ (м. Одеса) розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади державної служби відповідно до Закону "
Про державну службу" та видати наказ з цього приводу;- стягнути з ГТ УЮ у Миколаївській області, а у випадку його ліквідації до фактичного виконання рішення суду, з правонаступника - ПМ УМЮ (м. Одеса) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2020 року до дня поновлення на роботі за кожен день вимушеного прогулу.Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ голови Ліквідаційної комісії ГТ УЮ у Миколаївській області №22/06 від 21 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань нотаріату ГТ УЮ у Миколаївській області 30 квітня 2020 року відповідно частини
1-1 статті
87 Закону України "Про державну службу", у зв'язку із ліквідацією ГТ УЮ у Миколаївській області, з припиненням державної служби;- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань нотаріату ГТ УЮ у Миколаївській області з 01 травня 2020 року;- стягнуто ГТ УЮ у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 62792,52 грн;- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;- допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань нотаріату ГТ УЮ у Миколаївській області та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 11174,94 грн.
24 травня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу ПМ УМЮ (м. Одеса) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в справі №400/1923/20.За правилами частини
1 статті
334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.Відповідно до частини
1 статті
328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 КАС України.За правилами частини
4 статті
328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини
4 статті
328 КАС України.Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень ПМ УМЮ (м. Одеса) зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.Водночас скаржником не наведено, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт
3 частини
4 статті
328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею
341 КАС України.Відповідно до частини
3 статті
334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною
1 статті
341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.Пунктом
4 частини
5 статті
332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом
4 частини
5 статті
332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених Пунктом
4 частини
5 статті
332 КАС України підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту
4 частини
5 статті
332 КАС України.Керуючись статтями
248,
328,
329,
332 КАС України, СудУХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року в справі №400/1923/20 повернути особі, яка її подала.Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.Суддя: О. Р. Радишевська