Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.04.2021 року у справі №160/11052/20

УХВАЛА

15 червня 2021 року

м. Київ

справа № 160/11052/20

адміністративне провадження № К/9901/14634/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №160/11052/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 червня 2020 року до 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування у сумі: 47320 грн;

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2 і 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а також надбавки за вислугу років 50% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 1 червня 2020 року до 28 серпня 2020 року;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області як суб'єкта владних повноважень, не користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що вона є працюючим суддею, однак суддівську винагороду за період з 1 червня 2020 року до 28 серпня 2020 року їй нараховано та виплачено на підставі статті 29 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (далі-"Закон №294-IX") із застосуванням обмеження у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року, а не Конституції України та статті 135 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-III "Про судоустрій і статус суддів" (далі - "~law12~"), що призвело до зменшення її розміру і, відповідно, порушення її прав та гарантій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 червня 2020 року до 28 серпня 2020 року із застосуванням обмеження нарахування у сумі: 47320 грн;

- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2 і 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а також надбавки за вислугу років 50% від посадового окладу, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 1 червня 2020 року до 28 серпня 2020 року.

В іншій частині заявлених вимог щодо допуску до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 20 квітня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №160/11052/20 й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2021 року відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.

На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повторно заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на відсутність бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків.

Проаналізувавши додаткові аргументи скаржника в світлі Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд не встановив підстав для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити чи звільнити повністю або частково від сплати судового збору у скаржника відсутні.

Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відтак, враховуючи зазначене, на час постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява №26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57).

Згідно частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №160/11052/20 відмовити.

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №160/11052/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація України, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена....................................................

Н. М. Мартинюк

А. В. Жук

А. Г. Загороднюк,

Судді Верховного Суду