Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.03.2020 року у справі №240/3485/19

УХВАЛА

12 березня 2020 року

Київ

справа №240/3485/19

адміністративне провадження №К/9901/5588/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/3485/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

УСТАНОВИЛ:

28.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
30.01.2020.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт відповідача - Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області, відповідач), а саме вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50 від 19.11.2018 у сумі 15819,54 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
30.01.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановленою, що ОСОБА_1 є адвокатом з 08.06.2011 відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого Житомирською обласною КДКА.

06.07.2017 позивачем до Бердичівської ОДПІ подано заяву про припинення платника податків форми №8-ОПП, оскільки право на заняття адвокатською діяльністю зупинено. Також до Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області позивачем подано заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску форми № 7-ЄСВ.

19.11.2018 ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50, в якій вказано, що станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 15 819,54 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте ГУ ДФС у Житомирській області вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50 від 19.11.2018 у сумі 15 819,54 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Головне управління ДФС у Житомирській області, не погодившись із судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/3485/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

На час звернення позивача з адміністративним позовом - 20119 рік, відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2019 року встановлено 1921.

Отже, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100,00 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №240/3485/19 є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50 від 19.11.2018 у сумі 15819,54грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/3485/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
30.01.2020 у справі №240/3485/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова