УХВАЛА

08 січня 2019 року

Київ

справа №826/20220/16

касаційне провадження №К/9901/69231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2018 у справі №826/20220/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" у грудні 2016 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 09.10.2017 позовні вимоги задовольнив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від
09.10.2017, у зв'язку із визнанням підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.

Головне управління ДФС у м. Києві 26.12.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2018.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2018 судом з'ясовано такі обставини.

За результатами звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою вперше Головному управлінню ДФС у м. Києві таку апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням ухвали про продовження строку для усунення недоліків щодо надання документу про сплату судового збору.

За результатами звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою вдруге Головному управлінню ДФС у м. Києві таку апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням ухвали про продовження строку для усунення недоліків щодо надання документу про сплату судового збору.

Головне управління ДФС у м. Києві у червні 2018 року подало втретє апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції із пропуском строку апеляційного оскарження.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2018 залишив апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві без руху на підставі частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та на підставі частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.

У межах встановленого ухвалою від 01.06.2018 строку Головне управління ДФС у м.

Києві звернулося до суду апеляційної інстанції із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з визнанням неповажними підстав поновлення строку апеляційного оскарження.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 01.06.2018 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо подання, зокрема, заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав поновлення строку.

У зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо наведення інших підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у встановлений ухвалою від 01.06.2018 строк, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з визнанням неповажними підстав поновлення строку апеляційного оскарження.

Доводи касаційної скарги містять посилання на обставини щодо неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги вперше, які були фактичними обставинами для щодо прийняття оскарженої ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Верховний Суд не встановив неправомірних обмежень судом апеляційної інстанції у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судових рішень, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку касаційного оскарження. Питання про сплату судового збору державними органами, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, врегульовано пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII, в якому покладено обов'язок щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2018 у справі №826/20220/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.П.Юрченко