Історія справи
Ухвала КАС ВП від 14.07.2020 року у справі №280/4360/18

УХВАЛА14 липня 2020 рокум. Київсправа № 280/4360/18адміністративне провадження № К/9901/17023/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Уханенка С. А.,суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кам'янська виправна колонія № 101", Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про стягнення невиплаченої компенсації, стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:08 липня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції від 10 жовтня 2019 року надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень лише 20 травня 2020 року і оприлюднено на сайті 21 травня 2020 року. Водночас, вказане судове рішення суд направив йому лише 26 травня 2020 року. Посилаючись на те, що постанову суду апеляційної інстанції він отримав 09 червня 2020 року, що підтверджується ксерокопією конверта та роздруківкою з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", просив суд поновити пропущений процесуальний строк.Частиною
3 статті
329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною
3 статті
329 КАС України.Відповідно до частини
4 статті
332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини
4 статті
332 КАС України.
Перевіривши зазначені представником заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини
3 статті
329 КАС України.Аналізуючи доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Кам'янська виправна колонія № 101" (далі - ДУ "КВК №101"), Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (далі - УДПС України в Запорізькій області), у якому, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ДУ "КВК №101" на користь позивача невиплачену компенсацію за 81 добу невикористаних чергових відпусток за 2004-2006 роки у розмірі 25766,10 грн та середній заробіток на весь час затримки невиплаченої компенсації за невикористані чергові відпустки, починаючи з 03 вересня 2015 року по день ухвалення судом рішення.Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ДУ "КВК № 101" на користь ОСОБА_1 невиплачену компенсацію за 21 добу невикористаної чергової відпустки за 2006 рік у розмірі 6 804,42 грн. В іншій частині позову відмовлено.У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови в позові та прийняти нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.
Згідно з частиною
1 статті
328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною
1 статті
328 КАС України.Відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
5 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.За змістом пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України для цілей пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні
Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту
1 частини
6 статті
12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті
50 Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом
2 частини
5 статті
328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті
129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини
1 статті
14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Отже, оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, заявник не зазначає виняткових обставин, передбачених пунктом
2 частини
5 статті
328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною
4 статті
328 КАС України, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.Керуючись статтями
248,
328, частиною
2 статті
329 та статтею
333 КАС України,УХВАЛИВ:
1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року.2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кам'янська виправна колонія № 101", Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області про стягнення невиплаченої компенсації, стягнення середнього заробітку відмовити.3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач: С. А. Уханенко
Судді: О. В. КашпурО. Р. Радишевська