Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.04.2020 року у справі №379/1499/19

УХВАЛА

13 травня 2020 року

Київ

справа №379/1499/19

адміністративне провадження №К/9901/8741/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 379/1499/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі Таращанської міської ради Київської області про визнання протиправними дії, бездіяльності та скасування рішень юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Таращанського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 в особі Таращанської міської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії/бездіяльність та скасування рішень юридичної особи.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 13.07.2019 справу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом подачі належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням підстав та предмета позову, чітко сформульованих позовних вимог, тощо відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), а також копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи; клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду; оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 1 536,80 грн; копії документів, що додані до позовної заяви, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації" та доказів направлення таких документів відповідачу; належним чином засвідчені копії рішень виконавчого комітету юридичної особи Таращанської міської ради Київської області від 28.09.2009 № 101 "Про виявлення і взяття на облік безхазяйних об'єктів нерухомого майна" та від
19.11.2009 № 379-28-V "Про скасування Державного акта на право постійного користування землею" (у двох примірниках, для суду та відповідача); власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 позов повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 апеляційну скаргу позивача залишено без руху в зв'язку з несплатою судового збору.

Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки скаржник не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.

26.03.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 23.02.2020 в якій скаржник просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 та в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 касаційну скаргу залишено без руху.

Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом сплати судового збору або зазначення підстав звільнення від його сплати та надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

На виконання вимог ухвали від скаржника 24.04.2020 надійшли копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та клопотання, в якому скаржник просить відкрити касаційне провадження у справі, оскільки вважає, що він звільнений від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

~law8~ передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із ~law9~, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Суд звертає увагу, що ~law10~ чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що ~law11~ не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не містить будь-яких обґрунтувань та відомостей про доходи позивача за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що судовий збір не сплачується у випадках подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією, щодо захисту прав споживачів, відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності позовними вимогами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку умов для звільнення від сплати судового збору, наведених у ~law12~.

Таким чином, станом на 13.05.2020 недоліки касаційної скарги не усунуті.

В контексті вимог частини 4 статті 169, частини 2 статті 332 КАС України, якщо скаржник не усунув недоліки, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

Згідно з частиною 2 статті 332 та частиною 8 статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 379/1499/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі Таращанської міської ради Київської області про визнання протиправними дії, бездіяльності та скасування рішень юридичної особи - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтями 169, 330, 332 КАС України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С. М. Чиркін

Судді: А. А. Єзеров

В. М. Шарапа