УХВАЛА

12 квітня 2019 року

Київ

справа №Зп/9901/2/19

адміністративне провадження №Зп/9901/2/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А., Смоковича М. І., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення,

УСТАНОВИЛ:

11 квітня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення його майбутнього позову до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККСУ) про скасування рішення Комісії від 26 березня 2016 року про призначення іспитів для 137 суддів місцевих та апеляційних судів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді та кваліфікаційного оцінювання у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням рішення ВККСУ від 3 листопада 2016 року №143/зп-16 (далі - Положення), шляхом зупинення дії рішення Комісії від 26 березня 2019 року про призначення іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, для судді господарського суду Миколаївської області Ткаченка О. М.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що вважає очевидно протиправним Положення, в частині оцінювання на відповідність посаді працюючих суддів.

Колегія суддів розглянувши заяву ОСОБА_1, з'ясувавши вказані ним підстави для вжиття заходу забезпечення позову, проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порядок застосування таких заходів, дійшла висновку про таке.

За змістом частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (пункт 1).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1, заявлене в ньому прохання спрямоване саме на те, щоб суд зупинив дію рішення Комісії від 26 березня 2019 року.

З огляду на вказані вимоги статті 151 КАС України, судом не може бути застосовано такий вид забезпечення позову, як зупинення дії рішення Комісії, оскільки нормами процесуального закону прямо передбачена заборона на забезпечення позову шляхом зупинення актів Комісії.

Суд критично ставиться до посилань заявника на частину 5 статті 151 КАС України, якою передбачено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта, оскільки вказані положення застосовуються до нормативно-правових актів, дію яких прямо не заборонено зупиняти нормами КАС України.

Наведені обставини в сукупності, на думку колегії суддів, унеможливлюють застосування такого виду забезпечення позову, як зупинення дії рішення Комісії від 26 березня 2019 року про призначення іспиту у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, для судді господарського суду Миколаївської області Ткаченка О. М.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина 5 статті 154 КАС України).

З огляду на викладене, керуючись статтями 150, 151, 154, 256, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала Верховного Суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя О. В. Білоус

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич

М. І. Смокович

Т. Г. Стрелець