Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2021 року у справі №420/2750/20

УХВАЛА

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 420/2750/20

адміністративне провадження № К/9901/5347/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року в справі №420/2750/20 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України (далі - СБ України), Управління Служби безпеки України в Одеській області (далі - УСБ України в Одеській області), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ СБ України №275-ОС/ДСК від 28 лютого 2020 року про звільнення старшого оперуповноваженого органів внутрішніх справ сектору контррозвідки, захисту національної державності відділу в місті Ізмаїлі УСБУ в Одеській області ОСОБА_1;

- визнати протиправним і скасувати наказ УСБ України в Одеській області №132-ОС/дск від 19 березня 2020 року про виключення зі списків особового складу майора ОСОБА_1, співробітника СБ України;

- поновити на посаді старшого оперуповноваженого органів внутрішніх справ сектору контррозвідки, захисту національної державності відділу в місті Ізмаїлі УСБ України в Одеській області;

- стягнути з УСБ України в Одеській області заробіток час вимушеного прогулу з 28 лютого 2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

17 лютого 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року в справі №420/2750/20.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування наказу про звільнення; визнання протиправним і скасування наказу про виключення зі списків особового складу; поновлення на посаді; стягнення заробітку час вимушеного прогулу.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що майор ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого оперуповноваженого органів внутрішніх справ сектору контррозвідки, захисту національної державності відділу в місті Ізмаїлі УСБ України в Одеській області.

Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якої не входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

Водночас ОСОБА_1 не зазначив випадків, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, за наявності яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

За змістом частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що підставами касаційного оскарження судових рішень є: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо звільнення співробітника СБ України у зв'язку із закінченням строку контракту (підпункт а пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"); щодо правомірності відмови суб'єкта владних повноважень в укладенні (продовженні) контракту за наявності відповідного рапорту щодо продовження військової служби за контрактом; застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.

Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 169, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року в справі №420/2750/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко