УХВАЛА

11 грудня 2018 року

Київ

справа №809/3420/14

провадження №К/9901/43758/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я. О., Гриціва М. І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостинець", про визнання неправомірними відомостей та зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бруновської Н.В., Костіва М.В., Шавель Р.М. від 08 лютого 2017 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостинець" про визнання неправомірними відомостей та зобов'язання вчинити дії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинець" за адресою: вулиця Шашкевича, будинок 6, місто Івано-Франківськ, 76000. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

5. Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

6. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

7. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

8. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

9. Європейський суд з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" ( № 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві.. керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10. Враховуючи, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_2 до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостинець", про визнання відомостей неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців