УХВАЛА

09 вересня 2020 року

м. Київ

справа №160/7155/19

адміністративне провадження №К/9901/17931/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" звернулось до суду із позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати наказ Офісу великих платників податків ДПС №1469 від 16 липня 2019 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" та наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 4181-П від 12 липня 2019 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

21 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, або вказати інші підстави для поновлення цього строку та уточненої касаційної скарги з належним обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначення передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 3 серпня 2020 року.

На виконання вимог ухвали скаржником надіслано клопотання про поновлення строку та уточнену касаційну скаргу, підставу касаційного оскарження вказано пункт 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, посилаючись на постанову Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 826/11217/18, вказав на те, що включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає нормам пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України. Саме як уточнення, витравлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого відповідно до пункту
77.1 статті 77 Податкового кодексу України плану-графіка платників податків слід розуміти можливість оновлення річного плану-графіка у разі його коригування.

Таким чином, включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" у липні 2019 року до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік є порушенням встановлених Податковим кодексом України умов та порядку прийняття рішення про проведення перевірки, оскільки у плані-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, оприлюдненому на офіційному веб-сайті до 25 грудня 2018 року, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" не було вказано

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено основні засади (принципи) адміністративного судочинства, з-поміж яких забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їх оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Суд звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики Верховного Суду застосування норм права у подібних правовідносинах, як судом касаційної інстанції, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Верховним Судом у постанові від 8 жовтня 2019 року у справі №826/11217/18 вже було висловлено правову позицію у подібних правовідносинах, яка полягала у тому, що виправлення помилки стосовно вже включених до оприлюдненого відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України плану-графіка платників податків слід розуміти можливість оновлення річного плану-графіка у разі його коригування.

Враховуючи, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ФІДЕЯ" до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. Є. Блажівська

Судді: О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх