Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2021 року у справі №280/4697/19

УХВАЛА

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 280/4697/19

адміністративне провадження № К/9901/14170/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від
15.03.2021 у справі №280/4697/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування вимог,

УСТАНОВИЛ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування вимог.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №280/4697/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області 15.04.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.

На адресу Третього апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги по справі №280/4697/19 на строк - три календарні місяці.

В обгрунтування вказаної заяви заявником апеляційної скарги зазначено про те, що на даний час у останнього відсутні кошти на рахунку КЕКВ 2800, тому виконати вимоги ухвали суду у встановлений судом строк не виявляється можливим.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України (в редакції зі змінами внесеними Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", строки, визначені КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 заяву податкового органу задоволено частково та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з моменту офіційного закінчення на території України карантину, установленого Постановою Кабінету Міністрів України від
11.03.2020 №211.

В межах строку для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від заявника апеляційної скарги надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги по справі №280/4697/19.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 заяву податкового органу задоволено частково та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги до 06.08.2020.

Продовжуючи строк на усунення недоліків апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв'язку з набранням чинності Закону України від
18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)2 № 540-IX від
30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України.

В межах строку для усунення недоліків апеляційної скарги Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2020.

Мотивуючи клопотання відповідач зазначив про те, що останній не має можливості усунути недоліки апеляційної скарги в повному обсязі у строк встановлений в ухвалі суду апеляційної інстанції, з огляду на відсутність коштів на розрахунковому рахунку Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2020 Головному управлінню Державної податкової служби у Запорізькій області відмовлено в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом строк.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області вдруге 01.02.2021 звернулось з апеляційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що з первинною апеляційною скаргою заявник звернувся у строки, передбачені приписами статті 295 КАС України, проте, у зв'язку з відсутністю фінансування апеляційну скаргу було повернуто ухвалою суду від
12.08.2020. Крім того, скаржник щодо поважності причин пропуску строку зазначає, що на території України Кабінетом Міністрів України запроваджено відповідні карантинні обмеження, які також мали вплив на своєчасність подання апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 апеляційну скаргу залишено без руху оскільки наведені підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та у зв'язку з несплатою судового збору, та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку.

На виконання вимог ухвали до суду від заявника апеляційної скарги надійшли клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою заявник посилається на те, що вперше з апеляційною скаргою заявник звернувся у строк, визначений статтею 295 КАС України, проте у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору апеляційну скаргу було повернуто.

Також заявник просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги на три календарні місяці. Клопотання обґрунтовано відсутністю грошових коштів, яке пов'язано з безспірним списанням коштів з рахунків Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, що позбавило можливості своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 наведені в заяві підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №280/4697/19.

Відмовляючи у відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 17.02.2021 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге податної апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №280/4697/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування вимог.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева І. Я. Олендер