Історія справи
Ухвала КАС ВП від 12.11.2020 року у справі №640/72/20

УХВАЛА10 листопада 2020 рокум. Київсправа № 640/72/20адміністративне провадження № К/9901/25984/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):судді-доповідача - Радишевської О. Р.,суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року в справі №640/72/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи - ОСОБА_2 - про визнання протиправною і скасування постанови,
УСТАНОВИЛ:ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за участю третьої особи - ОСОБА_2, у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову від 15 листопада 2019 року ВП №~organization0~.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.09 жовтня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року в справі №640/72/20.За правилами частини
1 статті
334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -
КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.Відповідно до частини
3 статті
333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини
3 статті
333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.Статтями
280,
281,
287,
288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.Пунктом
1 статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі
"Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.Керуючись статтями
248,
287,
333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року в справі №640/72/20.Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська
Судді: О. В. КашпурС. А. Уханенко