Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2020 року у справі №640/18034/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/18034/19

провадження № К/9901/27376/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 640/18034/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

установив:

20.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, в якому просив:

(і) визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та скасувати рішення щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби;

(іі) зобов'язати Державну фіскальну служби України, Державну податкову службу України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв'язку зі встановленням інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 03.07.2020 позов ОСОБА_1 задовольнив частково, внаслідок чого суд:

А) Визнав протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нерозгляду заяв з додатками ОСОБА_1 від 24.07.2019 року та від 22.08.2019 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.

Б) Зобов'язав Державну податкову службу України розглянути заяву з додатками від
22.08.2019 року ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.

В) У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.09.2020 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 задовольнив частково, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на це саме рішення задовольнив повністю, внаслідок чого суд:

А) Змінив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 в резолютивній частині, виклавши її абзац третій у наступній редакції: "Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву з додатками від
22.08.2019 ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду.".

Б) В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
03.07.2020 залишив без змін.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.

Дослідивши зміст касаційної скарги Державної фіскальної служби України, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) й частини 1 статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині 6 статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України передбачають, що для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через дії Державної фіскальної служби щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби. І тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень стосовно відмови в призначенні та виплаті грошової допомоги, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України.

Водночас за правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Державна фіскальна служба відмовила у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Одночасно колегія суддів зауважує, що висновки, зроблені судами першої та апеляційної інстанцій, про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нерозгляду заяв з додатками ОСОБА_1 від 24.07.2019 року та від 22.08.2019 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, а також про потребу покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку розглянути заяву з додатками від 22.08.2019 ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення суду, узгоджуються з правовою позицією суду касаційної інстанції, які викладені в постановах Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 813/886/17, від
05.02.2020 у справі № 580/103/19, від 07.03.2018 у справі № 464/5571/16-а, від
19.04.2018 у справі № 822/31/18,06.03.2019 у справі № 822/1616/18, від
06.03.2019 у справі № 822/1616/18. Своєю чергою колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеної правової позиції.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга Державної фіскальної служби України подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі № 640/18034/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб