Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.04.2021 року у справі №520/2499/2020

УХВАЛА

09 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 520/2499/2020

адміністративне провадження № К/9901/31061/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №520/2499/2020 за позовом Комунального підприємства "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

20.08.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі № 520/2499/2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 17.08.2021).

Касаційна скарга подана скаржником вп'яте. Раніше подані Головним управлінням ДПС у Харківській області касаційні скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №520/2499/2020 поверталися скаржнику ухвалами Верховного Суду від 26.04.2021 року, від 31.05.2021 року, від 13.07.2021 року та від 03.08.2021 року через не викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване правом учасника справи на касаційне оскарження судового рішення.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Харківській області зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та вказує, що суди попередніх інстанцій застосували підпункти 14.1.11,14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункти
198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункти 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, частини 1 , 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №520/1536/20.

Частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Верховний Суд зазначає, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга є аналогічною попередньо поданим касаційним скаргам, які ухвалами Верховного Суду від 26 квітня 2021 року, від 31 травня 2021 року, від 13 липня 2021 року та від 03 серпня 2021 року повернуті скаржнику через не викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Крім цього суд звертає увагу, що судом першої інстанції були враховані висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16 травня 2019 року по справі №813/552/15, від 30.05.2019 року по справі №820/1009/17, від 03.04.2020 року по справі №160/4200/19, від 10.04.2020 року по справі №440/1082/19, від 16.04.2020 року по справі №805/5017/15-а. Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції та залишив судове рішення без змін. Скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість врахування судом такої правової позиції Верховного Суду.

До того ж суд звертає увагу, що повертаючи касаційну скаргу Верховний Суд в ухвалі від 03 серпня 2021 року зазначив, що в касаційній скарзі скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати. Посилання скаржника на висновки, викладені в постановах Верховного Суду (у тому числі у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №520/1536/20) є безпідставним, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у наведених скаржником постановах Верховного Суду (зокрема у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі №520/1536/20) свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме наявність однакових правових ознак між справами, заявником касаційної скарги не наведена.

Вп'яте подана касаційна скарга так і не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом. Отже скаржником не враховані роз'яснення Верховного Суду щодо викладення підстав касаційного оскарження, наведені в вищевикладених ухвалах Верховного Суду.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які надавалися йому Верховним Судом щодо вимог до змісту касаційної скарги в частині визначення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №520/2499/2020 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя І. А. Васильєва