Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2020 року у справі №826/7783/16

УХВАЛА

10 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/7783/16

адміністративне провадження № К/9901/12808/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Смоковича М. І., Уханенко С. А.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі №826/7783/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання постанови такою, що не відповідає Конституції України в частині,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання постанови від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" такою, що не відповідає Конституції України в частині відсутності в Зразках паспорта громадянина України, затверджених в Додатках 1-4 цією постановою графи "національність".

24 грудня 2019 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 14 травня 2020 року.

20 травня 2020 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга позивача залишена без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) Конституції України підстави (підстав) (пункт 4 частини 2 статті 330 КАС України) з належним її обґрунтуванням та направлення документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

На виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду позивачем направлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та уточнену касаційну скаргу, які надійшли до Верховного Суду 09 липня 2020 року.

Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач зазначає, що пенсію він не отримує, знаходиться на утримання своєї доньки, у якої двоє малолітніх дітей, а оскільки йому 57 років і стан здоров'я не дозволяє займатися самозайнятою підприємницькою діяльністю, а також враховуючи карантинні заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), тому судовий збір сплатити не може.

Перевірив клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, Суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ~law33~) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Частиною 2 статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частини 1 та 5 статті 77 КАС України.

Враховуючи, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, разом з тим у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Враховуючи, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували незадовільний майновий стан, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) КАС України підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, в уточненій касаційній скарзі позивач викладає обставини справи, цитує пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України та нормативні акти, посилається на норми Конституції України, рішення Верховного Суду, практику Європейського суду з прав людини, зазначає про незгоду з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції з підстав порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Суд зазначає, що у випадку посилання скаржником на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено.

Посилання на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає зазначення в касаційній скарзі норми права, щодо застосування у подібних правовідносинах якої відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт пункт 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, позивач покликаючись на постанову Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі № 417/3668/17 не обґрунтував, що ця постанова ухвалена у справі за подібними відносинами із цією справою та не зазначив який висновок та щодо застосування якої конкретної норми права вони містять.

Отже, з тексту уточненої касаційної скарги установлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України, оскільки позивачем у уточненій касаційній скарзі не зазначено підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною 4 статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Таким чином, позивачем не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 20 травня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

У пункті 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248, частиною 2 статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року в справі №826/7783/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання постанови такою, що не відповідає Конституції України в частині - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді М. І. Смокович

С. А. Уханенко