Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.03.2019 року у справі №814/1282/18

УХВАЛА

11 червня 2019 року

м. Київ

справа №814/1282/18

адміністративне провадження №К/9901/15744/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від
24.09.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
22.01.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс Агро Юг" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2018, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від
22.01.2019, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Миколаївській області від 26.04.2018 №666925/41273854 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.04.2018 №2 на суму 55'968,00 грн.

Головне управління ДФС у Миколаївській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 30.05.2018 відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС від 26.04.2018 №666925/41273854 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.04.2018 №2.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач не довів правомірність зазначеного рішення; останнє є необґрунтованим, оскільки, відмовляючи в реєстрації податкової накладної Головне управління ДФС у Миколаївській області не вказало, яку норму права порушив позивач та/або яких документів не вистачає для реєстрації податкової накладної.

Суд встановив, що у зв'язку із зупиненням реєстрації податкової накладної позивач надав пояснення, а також документи, зокрема документи бухгалтерського обліку на підтвердження господарської операції і суми ПДВ (в тому числі, товарно-транспортні накладні, звіт про дебітові та кредитові операції по банківському рахунку). Розрахунки позивача з контрагентом за поставлений товар, на поставку якого виписана податкова накладна, підтверджені в судовому процесі.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо цього, а доводи касаційної скарги стосуються оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів і встановлених обставин у справі, а не юридичної оцінки цих обставин.

З огляду на викладене є підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду