Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.01.2021 року у справі №580/1378/20

УХВАЛА

12 січня 2021 року

справа №580/1378/20

адміністративне провадження №К/9901/32895/20

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року в справі №580/1378/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Черкаській області (далі - УСБ України), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період із 2015 по 2017 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 07 липня 2016 року;

- зобов'язати нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період із 2015 по 2017 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 07 липня 2016 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність УСБ України в Черкаській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення із військової служби - 07 липня 2016 року;

- зобов'язано УСБ України в Черкаській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період із 2015 по 2017 роки, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 07 липня 2016 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УСБ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн.

30 листопада 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року в справі №580/1378/20.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у значенні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування і невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки; зобов'язання нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки.

Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Відповідно до частин 1 , 4 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частин 1 , 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частин 1 , 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на таке: "касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; має виняткове значення для нього як ветерана війни-учасника бойових дій з огляду на те, що зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягали стягненню з відповідача, призводить до матеріальних витрат та порушує право на справедливий судовий розгляд; підставами касаційного оскарження судових рішень є: застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц; від 16 травня 2019 року в справі №823/2638/18; від 09 квітня 2019 року в справі №826/2689/15; від 18 грудня 2018 року в справі №910/4881/18".

Однак такі доводи не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки крім загальних посилань на наявність виняткового значення, а також фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно часткового задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Правовідносини у справах, на які посилається скаржник, є подібними до спірних правовідносин щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Водночас для визначення розміру витрат на правничу допомогу суди доходили до різних правових висновків в залежності від: 1) складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часу, витраченого адвокатом, на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціни позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оскільки скаржник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року в справі №580/1378/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко