УХВАЛА

10 грудня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.002581

адміністративне провадження №К/9901/34247/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
05.11.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просила: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо надання відмови від 08.02.2019 року №743/02.10-10 в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII протиправними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від
16.12.1993 року №3723-ХІІ, починаючи з 31.01.2019 року до моменту проведення перерахунку; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обчислення пенсії на підставі ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII відповідно до заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2018 року, згідно з листом Управління соціального захисту Львівської міської ради від 30.01.2019 року №2603-вих-103 про визначення заробітної плати ОСОБА_1 за грудень 2018 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії з 31.01.2019 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від
02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Також, частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Разом з тим, за змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.

Крім того, доводи касаційної скарги у даній справі стосуються правильності застосування норм матеріального права у конкретно визначених правовідносинах щодо окремо взятої особи і не стосуються питань права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду