Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.08.2020 року у справі №460/2183/19

УХВАЛА

08 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 460/2183/19

адміністративне провадження № К/9901/20556/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №460/2183/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕХЗ Технології" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

17.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 26.08.2020 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства, та встановлений строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

18.09.2020 на адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги. Скаржником подано платіжне доручення № 1599 від 11.09.2020 у розмірі 6 789,80 грн.

Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
25.06.2020 у справі №460/2183/19. Клопотання обґрунтовано тим, що скаржник отримав 14.07.2020 постанову суду апеляційної інстанції від 25.06.2020, на підтвердження надано копію конверта, в якому надсилалося рішення суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження дійшла висновку про його задоволення, оскільки підстави наведені скаржником в останньому визнає достатніми та поважними, а надані докази підтверджують вказані обставини.

Також у клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги скаржник визначив, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а саме у постанові Верховного Суду від 10.07.2020 № 813/6510/15, від 28.02.2020 № 826/4567/15, від 30.08.2019 № 2а-12436/11/2670, від 16.01.2018 № 826/1398/14, від 21.05.2020 № 823/1598/17, від 17.02.2020 № 440/198/19, від 22.01.2019 № 810/1229/17.

Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку, що аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведеному скаржником судовому рішенні суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення, у цій справі судами першої та апеляційної інстанції визнані як такі, що документально підтверджують реальність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику зменшити свій фінансовий результат та віднести суми ПДВ до податкового кредиту, натомість у наведеному судовому рішенні Верховного Суду такі, що не давали для цього підстав.

Отже, наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалена за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Станом на 08.10.2020 скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від
25.06.2020 у справі №460/2183/19 задовольнити.

Поновити Головному управлінню ДПС у Рівненській області на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №460/2183/19.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №460/2183/19 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Судді І. А. Гончарова І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова