Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.08.2020 року у справі №320/5591/19

УХВАЛА

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 320/5591/19

адміністративне провадження № К/9901/20558/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26червня 2020 року у справі №320/5591/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

17.08.2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2020 року у справі №320/5591/19 (направлена до суду поштою 12.08.2020 року).

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі скаржник вказує на неправильне застосування судами норм матеріального права у зв'язку з не врахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо неможливості подвійного оподаткування ЄСВ.

Суд звертає увагу, що як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень та з програми ДСС (Діловодство спеціалізованого суду), позивач вже зверталася до Верховного Суду з ідентичною касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26червня 2020 року у справі № 320/5591/19 (провадження К/9901/19283/20), проте ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року касаційну скаргу повернуто, оскільки остання не містила обгрунтованих підстав касаційного оскарження рішення.

Звертаючись вдруге з касаційною скаргою позивач жодним чином не виправила виявлені судом недоліки касаційної скарги при зверненні з касаційною скаргою вперше. Текст касаційної скарги є ідентичним попередній касаційній скарзі та не містить обґрунтованих посилань на обставини, встановлені пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, які надають право на оскарження рішень судів попередніх інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26червня 2020 року у справі №320/5591/19 повернути скаржнику.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Васильєва