Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.03.2021 року у справі №380/3198/20

УХВАЛА

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 380/3198/20

адміністративне провадження № К/9901/7593/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини А0583 Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №380/3198/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0583 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 22 червня 2017 рік;

зобов'язати відповідача військову частину А0583 виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 22 червня 2017 рік у сумі 50703 грн. 84 коп., з врахуванням січня 2008 року базовим місяцем для нарахування індексації;

стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 січня 2016 року по 22 червня 2017 рік. Зобов'язано військову частину А0583 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за вказаний період, розподіл судових витрат не здійснювався.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, рішення суду першої інстанції змінено в наступний спосіб: "доповнити частину третю резолютивної частини рішення наступними словами: "із застосуванням базового місяця січня 2008 року"; "виключити із частини четвертої резолютивної частини рішення речення "Розподіл судових витрат не здійснюється", вказавши замість нього наступний текст: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А0583 (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 40; код ЄДРПОУ 09724567) на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.". В решті рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги спір виник щодо проведення повного розрахунку при звільненні позивача з публічної служби.

З ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року вбачається, що зазначену справу судом першої інстанції призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини А0583 Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №380/3198/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова