Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.09.2019 року у справі №300/500/19

УХВАЛА

06 вересня 2019 року

Київ

справа №300/500/19

адміністративне провадження №К/9901/24267/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Ханової Р. Ф., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
30.07.2019, адміністративний позов задоволено: скасовано вимогу Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 №Ф-58474-52 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9828,72 грн.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2019 в сумі 9828,72 грн. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.

Обставин, які б виключали можливість застосування положень частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції не встановлено.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Р. Ф. Ханова

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду