Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2021 року у справі №620/5119/20

УХВАЛА

10 червня 2021 року

м. Київ

справа № 620/5119/20

адміністративне провадження № К/9901/20999/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини А1624 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі №620/5119/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1624 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2015 року по листопад 2018 року;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з жовтня 2015 року по листопад 2018 року;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення з позивачем своєчасного повного розрахунку при звільненні;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 20 вересня 2020 року по день розгляду справи в суді, з розрахунку середнього заробітку (грошового забезпечення) у розмірі 431,19 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини А1624 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2015 року по 28 лютого 2018 рік.

Зобов'язано військову частину А1624 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 жовтня 2015 року по 28 лютого 2018 рік.

Стягнуто з військової частини А1624 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 21 вересня 2020 року по 21 січня 2021 року у розмірі 20000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимогу у повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги спір виник щодо проведення повного розрахунку при звільненні позивача з публічної служби.

З рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року вбачається, що зазначену справу судом першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі рішення касаційному оскарженню не підлягають.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини А1624 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі №620/5119/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова