Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.03.2021 року у справі №640/2851/20

УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/2851/20

адміністративне провадження № К/9901/20591/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А., суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.11.2019 №0085214204 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 516' 956,82 грн, №0085234204 - в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43' 079,74 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

03.06.2021 ФОП ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову.

Верховний Суд ухвалою від 18.06.2021 касаційну скаргу залишив без руху як таку, що подана з порушенням пункту 4 частини 2 статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 КАС підстави (підстав). В цій ухвалі Верховний Суд вказав, у чому полягає невідповідність касаційної скарги пункту 4 частини 2 статті 330 КАС, та запропоновав усунути недоліки касаційної скарги, надавши суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу.

На виконання цієї ухвали у встановлений у ній строк позивач надав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги. Однак, недолік касаційної скарги щодо уточнення підстави касаційного оскарження позивач не усунув.

Так, у касаційній скарзі позивач зазначає підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі пункт 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС.

Підстави касаційного оскарження повинні відповідати висновкам суду в оскаржуваному судовому рішенні щодо підстав задоволення позову/відмови у задоволенні позову, що висновується зі змісту абзацу четвертого пункту 4 частини 2 статті 330 КАС.

Обґрунтовуючи зазначені підстави касаційного оскарження, позивач вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази у справі, а саме: реєстраційні свідоцтва на автомобілі, податкового обліку витрат на утримання яких стосується спір; акти про витрати запасних частин на ремонт автомобіля MAN НОМЕР_1, що використовувався позивачем у господарській діяльності, які підтверджують витрати на ремонт у розмірі 100' 154,52 грн, а відтак і правомірність включення позивачем цієї суми до витрат.

Разом з тим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, застосувавши Закон України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII, зробив висновок, що транспортні засоби (авторефрижератори та автомобілі з ізотермічними кузовами), які використовувалися позивачем у господарській діяльності, згідно з описом товарної позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД є ватажними автомобілями, а відтак основними засобами подвійного призначення, правове регулювання відтворення в податковому обліку витрат на придбання і утримання яких встановлено нормами підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Довід позивача в касаційній скарзі фактично стосується оспорювання висновку суду щодо кваліфікації автомобілів, які він використовував в господарській діяльності, основними засобами подвійного призначення через відсутність у законодавстві визначення таких основних засобів.

Верховний Суд у постановах від 12.11.2019 у справі №807/250/18, від 04.03.2021 у справі №500/2170/19, застосувавши підпункт 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, зробив висновок щодо вантажних автомобілів як основних засобів подвійного призначення.

Щодо доводу позивача в касаційній скарзі стосовно висновків судів попередніх інстанцій про недоведення в судовому процесі розміру витрат на дизельне пальне, списане як використане у господарській діяльності (не підтверджено обсягів витраченого позивачем (його працівниками) палива під час здійснення господарської діяльності первинними обліковими документами), то цей довід лежить у площині оцінки доказів, що знаходяться поза межами касаційного перегляду справи, встановленого статтею 341 КАС.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС , застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС .

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись пунктом 1 частини 4 статті 169, статтею 248, частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді Є. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак