Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №826/14328/16

УХВАЛА

05 липня 2019 року

Київ

справа №826/14328/16

адміністративне провадження №К/9901/18349/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "К. М. ГРУП" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "К. М. ГРУП" до Державної фіскальної служби України, третя особа:

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "К. М. ГРУП" до Державної фіскальної служби України, третя особа - ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 01.09.2016 № 18900/6/99-99-11-02-02-25 відмовлено.

ТОВ "К. М. ГРУП" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від
11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
30.05.2019, у якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення ДФС України від 01.09.2016 № 18900/6/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги ТОВ "К. М. ГРУП" на рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску не створює для Товариства юридичні наслідки, а тому не порушує його прав.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 №К/9901/58531/18 (справа №826/10853/17)

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про не відповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки. Доводи позивача стосуються правомірності рішення про застосування до нього штрафних санкцій.

Передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, частиною 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "К. М. ГРУП" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду