Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.02.2021 року у справі №215/7147/19

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 215/7147/19

адміністративне провадження № К/9901/948/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі №215/7147/19 за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася в незабезпеченні гарантій статті 3, частини 2 статті 28 Конституції України і належної правової процедури розгляду заяви від 21 листопада 2019 року вх.285;

- зобов'язати відповідача протягом 15-ти днів вжити заходи індивідуальним актом для надання усіх зазначених документів згідно заяви від 21 листопада 2019 року вх.285;

- захистити його право на інформацію, право викривати недоліки в роботі підприємства, зазначивши закон чи інший нормативно-правовий акт, вимоги яких порушено відповідачем згідно статті 249 КАС України;

- захистити його право бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 21 листопада 2019 року, вх.285, шляхом їх визнання окремим пунктом рішення;

- захистити його право на інформацію, зазначивши окремим пунктом рішення, що без винесення відповідачем за результатами розгляду звернення рішення, постанови, правового акту заява від 21 листопада 2019 року вх.285 вважається належно не розглянутою.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 11 грудня 2019 року матеріали справи передані на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 13 січня 2020 року залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали, шляхом: зазначення змісту позовних вимог у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача; надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі: 768,40 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №215/7147/19.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі №215/7147/19. Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 9 лютого 2021 року визнав неповажними підстави пропуску строку касаційного оскарження і залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 249 КАС України підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 3) документа про сплату судового збору.

В межах наданого строку ОСОБА_1 надіслав заяву про усунення недоліків, у якій, зокрема, повторно заявив клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, однак інших підстав поважності пропуску такого строку із наданням відповідних доказів, ніж ті, що були визнані ухвалою Верховного Суду від 9 лютого 2021 року неповажними, не зазначив.

Відтак, оскільки зазначена заява не містить інших обґрунтувань об'єктивної неможливості звернення до суду касаційної інстанції у встановлені КАС України строки, то відповідно наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані судом поважними.

Також, ОСОБА_1 заявив повторно клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник зазначає, що суд необґрунтовано не звільнив його від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача, на підтвердження чого додав довідку, видану Тернівським УПСЗН міста Кривий Ріг від 4 березня 2021 року №2264 про отримання позивачем щомісячної компенсаційної виплати як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи з січня 2020 року до грудня 2020 року, і просить повторно розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Проаналізувавши додаткові аргументи скаржника в світлі Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд не встановив підстав для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отже, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов'язком суду.

Одночасно суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Проте, подана скаржником довідка вказує лише на розмір отриманої компенсації, а не річного доходу, а тому не може бути доказом на підтвердження майнового стану особи. Інших доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи, або про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) скаржник не надав.

Отже, доказів на підтвердження наявності встановлених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, позивач не надав ні під час звернення з касаційною скаргою, ні на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно пункту 1 частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", відсутні.

Разом з цим, уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 132 КАС України підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи скаржник не подав.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі №215/7147/19.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі №215/7147/19 за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради Косяк Наталії Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена....................................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду