Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.11.2018 року у справі №804/8644/17

УХВАЛА

01 листопада 2018 року

Київ

справа №804/8644/17

адміністративне провадження №К/9901/64583/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі № 804/8644/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У 2017 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
22.06.2017 № 0004474609 Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, яким до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 16 378,98
грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018, позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами камеральної перевірки з питання своєчасності та повноти сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за землю за січень-липень 2016 року складено акт від 31.05.2017 року №312/28-10-46-09-32813827 про порушення позивачем пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, а саме виявлено несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 12.09.2016 у сумі 163 789,92 грн. На підставі вищевказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004474609 від 22.06.2017 про застосування штрафу у розмірі 16 378,98 грн.

Суди встановили, що Товариством було подано уточнюючу податкову декларацію за 2016 рік № 917903764 від 28.09.2016, якою усувалися неточності, зазначені в уточнюючій податковій декларації № 9165720370 від 12.09.2016, відповідно до якої встановлено завищення податкового зобов'язання минулих періодів або періодів поточного року у розмірі 168 855,61 грн., про що зазначено в акті перевірки.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Офіс великих платників податків ДФС, не погодившись із судовими рішеннями, звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі №804/8644/18, в якій просить скасувати оскаржувані рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №804/8644/17 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення №0004474609 від 22.06.2017 у розмірі 16 378,98грн.

Отже рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
19.09.2018 у справі №804/8644/17 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі №804/8644/17.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова