Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.10.2020 року у справі №340/3394/19

УХВАЛА

05 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 340/3394/19

адміністративне провадження № К/9901/24003/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №340/3394/19 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

УСТАНОВИЛ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області № КР3176/384/АВ - КР3453П384 /ІП-ФС від 12.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 4 173,00 грн. та №КР3176/384/АВ-КР3453П384/ЗБ-ФС від 12.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 12 519,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2020, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 12 листопада 2019 року про накладення штрафу на Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма Маріампольська" у сумі 4173,00 грн.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 12 листопада 2019 року про накладення штрафу на Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма Маріампольська" у сумі 12
519,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 в частині визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області № КР3176/384/АВ-КР3453П384/ЗБ-ФС від 12.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 12 519,00 грн. - скасовано.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 в частині скасування рішення першої інстанції щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області № КР3176/384/АВ-КР3453П384/ЗБ-ФС від 12.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 12
519,00 грн. та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду залишити без змін.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами касаційної скарги предмет спору в даній справі стосується оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо винесення постанов про накладення стягнення (на суму 12 519,00 грн. та 4 173,00 грн. ).

Тобто, у даному випадку, спір у справі виник щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

При цьому прожитковий мінімум на 2019 рік в Україні відповідно до Зaкoну України "Про Державний бюджет нa 2019 рік" станом на 1 січня складав 1921,00 грн.

Разом з тим, за змістом пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, дана справа, в силу приписів пункту 6 статті 12 КАС України, віднесена до справ незначної складності.

В свою чергу, пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від
02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями, після перегляду таких в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх касаційного оскарження, однак, лише у визначених законом випадках.

Також, частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Так, в обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для нього виняткове значення.

Проте аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №340/3394/19 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольська" до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій