Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2019 року у справі №826/9181/17

УХВАЛА

05 серпня 2019 року

м. Київ

справа №826/9181/17

адміністративне провадження №К/9901/20867/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
18.04.2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) в м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску,

УСТАНОВИЛ:

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 21.09.2018 адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задовольнив: визнав протиправною та скасував вимогу ГУ ДФС в м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2017 №Ф-9594-17 зі сплати єдиного внеску у сумі 23'521,80 грн.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши 07.12.2018 апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.12.2018 залишив без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою від 06.02.2019 повернув апеляційну скаргу, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

02.04.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у заяві як підстави для поновлення такого строку, не можуть бути визнані поважними.

22.07.2019 відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити на розгляд до апеляційного адміністративного суду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що ним були вжитті всі можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, проте неналежний майновий стан унеможливив сплатити судовий збір під час первинного звернення з апеляційною скаргою, внаслідок чого апеляційна скарга була повернута і повторно відповідач звернувся з пропуском строку, визначеного статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Беручи до уваги, що державний орган (установа), який фінансується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов'язані з фінансуванням витрат цього органу (установи), зокрема необхідність дотримання певної процедури погодження та/або встановлення бюджетного фінансування за видатками та/або недостатність коштів, призначених для сплати судового збору, не є безумовною підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення.

Держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Підтвердженням цьому є положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо виключного переліку категорій осіб та справ, майновий стан яких (учасників яких) може бути підставою для прийняття судом рішення про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати, серед якого органи ДФС відсутні.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій адміністративній справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від
08.07.2011 № 3674-VI в разі відмови у відкритті касаційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Керуючись статями 132, 294, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019.

Повернути судовий збір Головному управлінню Державної фіскальної служби в м.

Києві у розмірі 1921,00 грн (тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп. ) (платіжне доручення від 03.07.2019 №3235).

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду