Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.07.2021 року у справі №640/23050/20

УХВАЛА

06 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/23050/20

адміністративне провадження № К/9901/22808/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.

перевірив касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №640/23050/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рада адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України, заступник Голови Ради адвокатів України Кухар Олексій Іванович про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рада адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України, заступник Голови Ради адвокатів України Кухар Олексій Іванович, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 28.08.2020 №VIII-008/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 10.07.2019 №15-1 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту;

- визнати протиправним та скасування рішення відповідача від 28.08.2020 №VIII-009/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.07.2019 №16-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

19 січня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.08.2020 №VIII-008/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від
10.07.2019 №15-1 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.08.2020 №VIII-009/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від
19.07.2019 №16-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у розмірі 1 681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 22 червня 2021 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті 12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 10.07.2019 №15-1 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та від 19.07.2019 №16-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, не підлягають оскарженню, а заступник голови Ради адвокатів України, який подав скаргу на вказані рішення, не є та не може бути суб'єктом оскарження названих рішень, а відтак у відповідача не виникає повноважень на розгляд скарги та, відповідно, прийняття будь-якого рішення за наслідками її розгляду, окрім як відхилення скарги.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі №640/23050/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Рада адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України, заступник Голови Ради адвокатів України Кухар Олексій Іванович про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська