Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2021 року у справі №520/8901/2020

УХВАЛА

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 520/8901/2020

адміністративне провадження № К/9901/20496/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів - Єресько Л. О., Жука А. В.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини А1215 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року у справі №520/8901/2020 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1215 про визнання неправомірним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до військової частини А1215, в якому просила визнати неправомірним та скасувати наказ командира військової частини А1215 "Про результати службового розслідування" від 1 червня 2020 року №339.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року, позов задоволено:

- визнано неправомірним та скасовано наказ командира військової частини А1215 "Про результати службового розслідування" від 1 червня 2020 року №339;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А1215 судовий збір у розмірі: 840,80 грн.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, військова частина А1215 вдруге звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 28 травня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року у справі №520/8901/2020.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №520/8901/2020 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

З урахуванням зазначеного, скаржник посилається на підпункт "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та вказує, що справа №520/8901/2020 має виняткове значення для військової частини А1215 з огляду на необхідність встановлення винних осіб за вчинення правопорушень виявлених за результатами внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А1215.

Проте, таке обґрунтування не є достатнім у розумінні пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України оскільки, сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу або становить значний суспільний інтерес, без належного обґрунтування та за відсутності належних і допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою для відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що з огляду на те, що поняття виняткового значення справи є оціночними, воно потребує належного обґрунтування з боку скаржника.

Відтак, військова частина А1215 у касаційній скарзі належним чином не обґрунтувала підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.

Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н. М. (наказ від 17 травня 2021 року №83-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини А1215 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2021 року у справі №520/8901/2020 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1215 про визнання неправомірним та скасування наказу.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена..................................................

Н. М. Мартинюк

Л. О. Єресько

А. В. Жук,

Судді Верховного Суду