Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.06.2021 року у справі №340/4071/20

УХВАЛА

05 липня 2021 року

м. Київ

справа № 340/4071/20

адміністративне провадження № К/9901/17469/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О. В.,

суддів: Губської О. А., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної судової адміністрації України

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року

у справі №340/4071/20

за позовом ОСОБА_1

до Держави України в особі: Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України

третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області

про відшкодування шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Держави Україна в особі: Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, в якому просила стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на її користь матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня по 27 серпня 2020 року у розмірі 227276 грн заподіяної прийняттям неконституційного правового акта.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з держави Україна на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України грошові кошти у сумі 154553,71 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено

Не погодившись із прийнятими рішеннями, Державною судовою адміністрацією України подано касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору, вказану касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з відсутності документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

18 червня 2021 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків.

Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Принагідно, суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення такої сплати.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком сторони, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення його сплати є неприпустимим.

Отже, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених Частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення Частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.

Відповідно до частини 7 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 132, 133, 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Державній судовій адміністрації України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №340/4071/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі: Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України, третя особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про відшкодування шкоди - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Калашнікова О. А. Губська Н. М. Мартинюк