УХВАЛА

06 травня 2020 року

Київ

справа №380/536/20

адміністративне провадження №К/9901/10808/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н. М., перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №380/536/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області Управління державної служби відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - "ГУ ПФУ у Львівській області") на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №380/536/20.

Касаційну скаргу від ГУ ПФУ у Львівській області підписав начальник Стрийського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області Семків Богдана Омельянівна. На підтвердження своїх повноважень надала копію довіреності від 2 січня 2019 року №139/08 36.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне її повернути скаржнику з огляду на таке.

Частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

30 вересня 2016 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року.

Відповідно до положень частини 3 статті 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Положеннями частини 4 статті 1312 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Отже, з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади у справах, провадження в яких розпочато після 30 вересня 2016 року, здійснює виключно адвокат.

Частина 2 статті 57 КАС України вказує, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених Частина 2 статті 57 КАС України, представником може бути фізична особа, яка відповідно до Частина 2 статті 57 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Керуючись частиною 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, позовну заяву подано до суду першої інстанції у січні 2020 року.

Згідно з частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 має статус адвоката і відповідно документа на підтвердження цього статусу до касаційної скарги не додано.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: "відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)" (частина 3 статті 55 КАС України у чинній редакції).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування) або через представника (частина четверта цієї статті).

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті (як установчому документі) чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Одночасно залишаються чинними і такими, що підлягають обов'язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України (далі - "ЦК України") і Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина 2 статті 167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції і т. і.

Частиною 1 статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення Частиною 1 статті 82 ЦК України, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина 4 статті 87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr. minjust. gov. ua/ua/freesearch), керівником і підписантом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи 13814885) вказано ОСОБА_2 з 31 грудня 2014 року, також підписантом вказано ОСОБА_3. Однак відомості про ОСОБА_1, що підписала касаційну скаргу в Реєстрі відсутні.

Пунктом 1 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Отже документів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 є адвокатом або особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва також не надано, то відповідно до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.

За наведених обставин касаційну скаргу потрібно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 55, 332, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №380/536/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області Управління державної служби відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена..................

Н. М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду