Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2020 року у справі №340/1919/19

УХВАЛА

05 лютого 2020 року

Київ

справа №340/1919/19

адміністративне провадження №К/9901/2993/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі №340/1919/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

УСТАНОВИЛ:

27.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019.

31.07.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1,позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС України у Кіровоградській області, відповідач) в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-150430 від 20.06.2019 у розмірі 21030,90 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2019, залишеним без змін Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019, позов задоволено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачеві надано право на заняття адвокатською діяльністю згідно з рішенням Кіровоградської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.01.2012 №1/12. Право на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом №428 від 27.01.2012.

З 20.11.2015 адвокатську діяльність позивача зупинено на підставі заяви відповідно до вимог пункту 1 частини 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів, сформованого станом на 29.07.2019.

26.07.2019 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку одержано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 №Ф-150430-52, якою позивачу визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 21 030,90 грн.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийнята ГУ ДФС України у Кіровоградській області вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-150430 від 20.06.2019 у розмірі 21 030,90 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Головного управління ДФС у Кіровоградській області, не погодившись із судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі №340/1919/19 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Отже, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №340/1919/19 є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20.06.2019 №Ф-150430-52 у розмірі 21
030,90 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі №340/1919/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 у справі №340/1919/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова