Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2020 року у справі №300/1877/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа №300/1877/19

провадження №К/9901/2955/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі № 300/1877/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просив суд:

а) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням підвищення виплат на 20 відсотків як жителю гірського населеного пункту відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів";

б) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням підвищення виплат на 20 відсотків як жителю гірського населеного пункту відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів", без обмеження граничного розміру з дати звернення з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 05.06.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 05.06.2019 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

23.07.2019 позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання із врахуванням його збільшення на 20 відсотків відповідно до статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів".

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом № 202/П09 від 07.08.2019 повідомило позивача про те, що підвищення в розмірі 20 % до довічного грошового судді чинним законодавством не передбачено.

Відмову відповідача у підвищенні довічного грошового утримання на 20 відсотків ОСОБА_1 вважає протиправною з огляду на те, що позивач проживає у місті Яремча, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських" № 647 від 11 серпня 1995 року, належить до населених пунктів, яким надано статус гірських.

Тому позивач вважає, що має право на збільшення довічного грошового утримання судді у відставці на 20 відсотків відповідно до статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 позов задоволено:

А) Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 до розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 20 відсотків надбавки, як особі, що проживає у населеному пункті, що має статус гірського.

Б) Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 20 відсотків надбавки до розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 05.06.2019 як особі, що проживає у населеному пункті, що має статус гірського.

Не погодившись із цим рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, подало апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській зазначало, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи та додає, що довічне грошове утримання не включено до переліку соціальних виплат, передбачених статтею 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні". Відповідач також вважає, що, відмовляючи позивачу в підвищення на 20 відсотків довічного грошового утримання судді у відставці, діяло в порядку, спосіб та в межах повноважень відповідного органу Пенсійного фонду, визначених чинних законодавством України.

27.01.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі № 300/1877/19.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 1 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

На підставі інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Верховний Суд встановив, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 відкрито провадження у цій справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій справі, суд першої інстанції зважав на те, що відповідно до статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів" особам, які проживають у населеному пункті, який має статус гірського, державні пенсії, до яких відноситься щомісячне довічне грошове утримання судді, збільшуються на 20 відсотків. І з огляду на те, що позивач проживає у населеному пункті, який має статус гірського та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, то, на думку суду першої інстанції, він має право на збільшення довічного грошового утримання на 20 відсотків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції керувався тим, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нерозривно пов'язаний із розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а єдиною підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Водночас апеляційний адміністративний суд взяв до уваги, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не належить до категорій виплат (державних пенсій, державної матеріальної допомоги тощо), на збільшення яких спрямовані норми статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", а тому зробив висновок про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не мало правових підстав для збільшення на 20 відсотків розміру виплачуваного позивачеві щомісячного довічного грошового утримання відповідно до норм статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", а тому правомірно відмовило ОСОБА_1 в такому збільшенні.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 340/248/17 і яка (відповідна правова позиція) стосується питань застосування норм права у аналогічних правовідносинах.

Також колегія суддів вважає за потрібне зауважити, що правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.08.2018 в справі № 350/1511/17, який застосував суд першої інстанції, не може бути взятий до уваги під час надання оцінки правовідносинам в цій справі, оскільки правовий висновок, який сформулював суд касаційної інстанції в справі № 350/1511/17 стосувався наявності правових підстав для включення до складу довічного грошового утримання судді допомоги на оздоровлення.

Водночас предметом позову в цій справі зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з огляду на підвищення виплат на 20 відсотків як жителю гірського населеного пункту відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів".

Наведене свідчить про те, що висновок, на який послався суд першої інстанції під час надання оцінки спірним правовідносинам, є нерелевантним до обставин справи № 300/1877/19.

Беручи до уваги те, що ця справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і вона не належить до переліку справ, які відповідно до пункту 1 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, а суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до правового висновку Верховного Суду, колегія суддів вважає за можливе визнати касаційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження за вказаною скаргою.

На підставі викладеного вище, керуючись положеннями пункту 5 частини 1 , приписами пункту 1 частини 2 статті 333 КАС України,

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2019 у справі № 300/1877/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб