Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2019 року у справі №140/962/19

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

Київ

справа № 140/962/19

адміністративне провадження № К/9901/29800/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Шипуліної Т. М., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі № 140/962/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Волинської митниці ДФС України на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів. З огляду на обставини, встановлені судами, позивачем визначена митна вартість товару (автомобіль) у розмірі ~money1~за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту)). Митна вартість відкоригована митницею за резервним методом на рівні ~money2~. Отже, різниця митної вартості товарів між задекларованою позивачем і відкоригованою митницею за спірним рішенням складає ~money3~

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

З огляду на різницю митної вартості, різниця митних платежів не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент звернення позивача до суду (192100 грн).

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі міститься посилання на те, що ця справа має виняткове значення для Волинської митниці ДФС як органу державної влади, що забезпечує справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, оскільки ухилення від сплати належних митних платежів та нівелювання ролі митниці в напряму контролю правильності визначення митної вартості призведе до зменшення надходжень до Державного бюджету України.

Проте, колегія суддів вважає, що такі посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, тому не може сприйматись, як виключний випадок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що контролюючим органом не доведено належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом, так і не доведено правових підстав для застосування резервного методу. Разом з тим, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості товару. Крім того, суди дійшли правильного висновку про стягнення на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, оскільки в матеріалах справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Разом з тим, касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки судів щодо співмірності витрат у розмірі ~money0~ із заявленою ціною позову у даному майновому спорі та відповідності складності малозначної справи. Натомість, відповідно до частини 7 статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд колегією суддів враховано, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, на підставі яких суди дійшли висновку про задоволення позову, у повній мірі відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (справи № 809/1884/16, №826/25605/15, № 805/2713/16-а, 825/648/17).

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від
07.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
25.09.2019 у справі № 140/962/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

Т. М. Шипуліна

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду