Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2021 року у справі №640/20141/19

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 640/20141/19

адміністративне провадження № К/9901/27559/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О. В., Радишевської О. Р.

перевірив касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі позовом за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - НКРЗІ), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнути з НКРЗІ на її користь 787638,72 грн таких виплат.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність НКРЗІ щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнуто з НКРЗІ на користь позивача 801816,50 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу.

27 липня 2021 року НКРЗІ подало касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Предметом спору у цій справі є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.

Так, частинами 1 -2 статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено і заявником такі не зазначено.

Доводи касаційної скарги про не застосування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а " - "г" цієї норми, проте НКРЗІ таких винятків не зазначено, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення матеріальних і процесуальних норм, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцїй

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи те, що заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

За таких обставин, Верховний Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі позовом за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська