Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2021 року у справі №440/2251/20

УХВАЛА

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 440/2251/20

адміністративне провадження № К/9901/23777/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі №440/2251/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", - про скасування постанов,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі - приватний виконавець Дорошкевич В. Л. ), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", у якому просила:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61878535 від 21 квітня 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №61878535 від 21 квітня 2020 року,

- скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди виконавця ВП №61878535 від 21 квітня 2020 року;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП №61878535 від 21 квітня 2020 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, позов задоволено: визнано протиправними і скасовано постанови: про відкриття виконавчого провадження ВП №61878535 від 21 квітня 2020 року; про арешт коштів боржника від 21 квітня 2020 року ВП №61878535; про стягнення з боржника основної винагороди від 21 квітня 2020 року ВП №61878535; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21 квітня 2020 року ВП №61878535.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу приватного виконавця Дорошкевич В. Л. на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року №440/2251/20 в справі №440/2251/20 повернуто особі, яка її подала.

24 червня 2021 року до Верховного Суду вдруге надіслано касаційну скаргу приватного виконавця Дорошкевич В. Л. на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі №440/2251/20.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року визнано неповажними причини пропуску приватним виконавцем Дорошкевич В. Л. строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року і постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року №440/2251/20; касаційну скаргу приватного виконавця Дорошкевич В. Л. на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі №440/2251/20 залишено без руху; надано скаржниці строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом: подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслання відповідних доказів.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 329 КАС України.

З оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні, повний текст якої складено цього ж дня.

За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 20 січня 2021 року.

Касаційну скаргу подано 24 червня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржниця порушувала питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року отримано 27 квітня 2021 року, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення №6106413951296.

Посилалася на те, що уперше звернулася до Суду із касаційною скаргою 07 травня 2021 року, яка ухвалою від 26 травня 2021 року була повернута.

На виконання вимог Суду від приватного виконавця Дорошкевич В. Л. надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із доданою до нього копією конверту від Другого апеляційного адміністративного суду, в якому направлялася копія постанови від 21 грудня 2020 року.

Згідно із відомостями офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" поштове відправлення №6106413951296 вручено 27 квітня 2021 року.

Оскільки уперше касаційну скаргу подано скаржницею протягом тридцяти днів із дня вручення їй копії оскаржуваного судового рішення, а вдруге із касаційною скаргою вона звернулася до Суду без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвали про її повернення, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у правовідносинах з приводу рішень приватного виконавця.

За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

У касаційній скарзі скаржниця посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки не існує висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Верховний Суд відхиляє такі аргументи, оскільки згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень Верховний Суд вже неодноразово висловлював висновок щодо застосування положень статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах, зокрема у справах №300/3258/20,380/7750/20 (який підтримано судовою палатою Верховного Суду у справі №380/9335/20) та 160/15005/20.

Суд також зазначає, що скаржниця, формально посилаючись на відсутність такого висновку, жодним чином не обґрунтувала в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, із зазначенням нових, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права.

Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі №440/2251/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко