Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.08.2019 року у справі №826/14374/18

УХВАЛА

03 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 826/14374/18

адміністративне провадження № К/9901/17056/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступника Державної фіскальної служби України) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року у справі №826/14374/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТМ КРАФТ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.

Києві (правонаступник Головне управління ДПС у м. Києві), Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТМ КРАФТ" звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26 червня 2018 року №46/26-59-12-01-24 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов'язати Державну фіскальну службу України провести реєстрацію товариства у реєстрі платників податку на додану вартість, як платника податку на додану вартість з 11 грудня 2014 року.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 11 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року, позов задовольнив.

Державна податкова служба України (як правонаступник Державної фіскальної служби України) звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року у справі №826/14374/18 й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Оцінивши предмет та характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, колегія суддів дійшла висновку про те, що ця справа є справою незначної складності.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу цю за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 333 КАС України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року у справі №826/14374/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддіМ. Б. Гусак М. М. Гімон Є. А. Усенко