Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.07.2020 року у справі №500/380/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

03 липня 2020 року

м. Київ

справа № 500/380/20

провадження № К/9901/15251/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Стародуба О. П., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 500/380/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

установив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області, в якому, беручи до уваги уточнення позовних вимог, просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу від 16.01.2020 № ТР1549/790/АВ/ТД-ФС розмірі 125
190 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020, позов задоволено.

22.06.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 500/380/20.

Дослідивши зміст касаційної скарги Управління Держпраці у Тернопільській області, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Згідно із п. 6, 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей п. 6, 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у пп. пп. "а ", "б ", "в " та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник покликається на те, що його касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, і стверджує про те, що судові рішення не відповідають практиці Верховного Суду в спорах цієї категорії.

Проаналізувавши аргументи скаржника, колегія суддів зазначає, що, по-перше, покликання заявника на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16 не варті уваги, оскільки у цьому судовому рішення суд касаційної інстанції надав оцінку застосування до спірних відносин пункту 6 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, приписи якого (пункту 6) на момент спірних правовідносин втратили чинність.

Окрім цього, питання застосовності зазначеної норми не входило до предмета дослідження у цій справі та не охоплювалось предметом доведення, а отже правовий висновок, викладений у зазначеній постанові Верховного Суду, не може впливати на формування практики у цій справі та не змінює її.

Що стосується апелювання заявника до невідповідності позиції, викладеної в оскаржених судових рішеннях, висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 20.06.2018 у справі № 809/1198/17, то такі аргументи є необґрунтованими, оскільки предметом спірних правовідносинах у справі № 8091198/17 було скасування розпорядження від 20.09.2016 № 2307 "Про застосування заходу впливу до Іноземного підприємства "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" та зобов'язати виключити з Державного реєстру фінансових установ інформацію про виключення Іноземного підприємства "ОМБІЛІК ІНВЕСТМЕНТС" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. Отже, обставини справи № 809/1198/17 стосуються інших за змістом правовідносин, аніж ті, які є предметом розгляду в цій справі, а тому колегія суддів такий аргумент заявника відхиляє.

Водночас висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.12.2019 у справі № 360/403/19 не корелюють з обставинами цієї справи.

Отже, оцінивши доводи касаційної скарги, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено обставин, визначених пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а наведені вище аргументи касаційного оскарження є необґрунтованими, оскільки на момент розв'язання питання щодо прийнятності касаційної скарги ухвалене у цій справі судове рішення не впливає на кінцеве формування судової практики та не змінює її.

Процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального низки аналогічних за змістом вимог.

Цих або інших подібних передумов допуску справи незначної складності до касаційного провадження касаційна скарга не містить.

Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій скасували постанову відповідача від 16.01.2020 № ТР1549/790/АВ/ТД-ФС про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125 190 грн через недоведеність ознак роботи ОСОБА_2 як найманої працівниці позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують цих висновків та зводяться до переоцінки доказів.

Інших обґрунтованих посилань на наявність обставин, передбачених пп. пп. "а "- "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі немає, й такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги те, що касаційна скарги Управління Держпраці у Тернопільській області подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 328, п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі № 500/380/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб

Суддя С. М. Чиркін