Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.02.2019 року у справі №9901/59/19

УХВАЛА

04 березня 2019 року

Київ

справа №9901/59/19

адміністративне провадження №П/9901/59/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Хохуляка В. В., суддів: Бившевої Л. І., Васильєвої І. А., Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення КДКП від 06.09.2018 №174дк-18 Про відмову у допуску кандидата до кваліфікаційного іспиту.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що КДКП неправомірно відмовила у допуску позивача до кваліфікаційного іспиту, вказавши, що ОСОБА_1 не має стажу роботи в галузі права, необхідного для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, оскільки період роботи на посаді секретаря судового засідання не підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права. Як вказує позивач, вона не погоджується з висновками КДКП, вважає, що діяльність в суді на посаді секретаря судового засідання перетинається з законодавчими, нормативними актами та роботою з кодексами. Позивач посилається на практику Великої Палати Верховного Суду, згідно якої стаж роботи секретаря судового засідання з моменту здобуття особою вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права.

Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, судом встановлено строк у десять днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, а також обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 05.02.2019 позивачем отримано 12.02.2019.

В межах встановленого судом строку 21.02.2019 (вх.25.02.2019) на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надіслано уточнений адміністративний позов.

Як вбачається з уточненого адміністративного позову, позивач вважає, що КДКП оскаржуваним рішенням порушила право ОСОБА_1 на участь у конкурсі в органи прокуратури та право на працю в прокуратурі. Тому, позивач просить зарахувати стаж на посаді секретаря судового засідання, як юридичний, наявність якого є обов'язковою умовою для участі у конкурсі в прокуратуру.

Також, у поданому уточненому адміністративному позові ОСОБА_1 зазначає, що нею пропущено встановлений строк звернення до суду, при цьому, причини такого пропуску стоку позивач вважає поважними. Як вказує позивач, з початку жовтня 2018 року по теперішній час у неї погіршився стан здоров'я, у зв'язку з чим вона неодноразово зверталася до лікаря, позивач розуміла, що їй необхідно подати позовну заяву до суду та цим переймалась, в той же час працювала на роботі, оскільки у неї нема іншого доходу. На підтвердження заявленого, позивач надає копії виписок з амбулаторної картки. Крім того, позивач посилається на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою з непідконтрольної території.

Відтак, позивач просить суд вважати поважною причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом та задовольнити заяву про поновлення строку.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду, яка міститься в тексті уточненого адміністративного позову, Верховний Суд не вбачає підстав для такого поновлення, зважаючи на наступне.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1 , 2 статті 55 Конституції України.

Кожна особа має право в порядку, встановленому частин 1 , 2 статті 55 Конституції України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина 1 статті 5 КАС України).

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Частиною 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Згідно частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини 4 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений частини 1 статті 121 КАС України строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

06.09.2018 КДКП прийнято рішення №174дк-18 яким кандидату на посаду прокурора місцевої прокуратури ОСОБА_1 відмовлено у допуску до кваліфікаційного іспиту. Не погодившись з таким рішенням КДКП, 25.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, ОСОБА_1 оскаржує рішення у справі про прийняття громадян на публічну службу, строк оскарження якого відповідно до частини 5 статті 122 КАС України становить один місяць.

Проте, позивач звернулась до суду з позовною заявою з пропуском встановленого строку.

Підставами пропуску такого строку позивач вказує погіршення стану здоров'я та додає копії виписок з амбулаторної картки. З доданих копій та з наведеного тексту, вбачається, що позивач у період з моменту виникнення права на подання адміністративного позову не знаходилась на лікарняному та перебувала на роботі, крім того, позивач зазначає, що звернення до лікаря та погіршення здоров'я були періодичними, а отже остання не була позбавлена об'єктивної можливості реалізувати своє право на звернення до суду у встановлений законом строк. Також, судом не залишено поза увагою зазначені доводи щодо статусу позивача, як внутрішньо переміщеної особи. До матеріалів адміністративного позову додано копію довідки про взяття на такий облік ОСОБА_1, яка датована 05.04.2017, тобто більш, як за 1,5 року до дати виникнення спірних правовідносин.

При вирішенні питання про поновлення строку на звернення до суду суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, також іншим умовам, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до реального такого звернення, який у даному випадку перевищує три місяці.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішення КДКП, у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, встановлений строк судового оскарження рішення КДКП від 06.09.2018, завершився 06.10.2018. В свою чергу, позивачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на своєчасне звернення до суду за захистом прав.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку на звернення до суду, причин пропуску такого строку поважними.

Згідно положень частини 1 , 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід повернути позивачеві.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (частини 5 , 6 статті 169 КАС України).

Керуючись статтями 22, 80, 123, 169, 243, 248, 261, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відмовити у поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

-----------------------

-----------------------

-----------------------

------------------------

------------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

В. П. Юрченко

Судді Верховного Суду