Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.08.2019 року у справі №9901/402/19

УХВАЛА

02 серпня 2019 року

Київ

справа №9901/402/19

адміністративне провадження №П/9901/402/19

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Краснокутського районного суду Харківської області про визнання протиправними і скасування рішень, наказу, поновлення на посаді,

встановила:

29 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Краснокутського районного суду Харківської області, в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2018 року №1276/ко-18 щодо визначення результатів кваліфікаційного оцінювання;

визнати протиправним і скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2018 року №2983/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Краснокутського районного суду Харківської області;

визнати протиправним і скасувати наказ голови Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В. А. "Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату суду";

поновити його на посаді судді Краснокутського районного суду Харківської області.

Вирішуючи питання щодо можливості прийняття вказаної позовної заяви до провадження Верховного Суду, виходжу з такого.

Юрисдикція та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У Главі 2 КАС України регламентовано правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також наведено критерії розмежування предметної, інстанційної юрисдикції та територіальної підсудності адміністративних судів.

Частиною 4 статті 22 КАС України визначено виключну підсудністість Верховного Суду як суду першої інстанції.

Відповідно до цієї статті Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Зазначений перелік справ, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Частиною 1 статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, в той час як решта публічно-правових спорів підсудні окружним адміністративним судам (частина 2 статті 20 КАС України).

З поданого до суду адміністративного позову вбачається, що позивачем в одній позовній заяві об'єднано вимоги щодо оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, а також наказу Краснокутського районного суду Харківської області. Також позивачем ставиться вимога до суду про поновлення його на посаді судді Краснокутського районного суду Харківської області.

Відтак, з числа заявлених Верховному Суду як суду першої інстанції вимог (з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22 та 266 КАС України) йому підсудні лише позовні вимоги, що звернені до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Решта позовних вимог, адресованих Краснокутському районному суду Харківської області, Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні.

Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Згідно з частиною 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

З урахуванням приписів вказаної норми КАС України, роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом за таких обставин є неможливим, оскільки вимоги позивача, заявлені до Краснокутського районного суду Харківської області, не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2019 року (справа № 9901/8/19).

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України).

Як було зазначено вище, застосування статті 172 КАС України щодо роз'єднання позовних вимог, є неможливим.

Отже, враховуючи, що позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, вказаний позов в цілому не може бути прийнятий до розгляду Верховним Судом і підлягає поверненню особі, яка його подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 169, 172, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Краснокутського районного суду Харківської області про визнання протиправними і скасування рішень, наказу, поновлення на посаді - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя І. Л. Желтобрюх