Історія справи
Ухвала КАС ВП від 03.12.2019 року у справі №640/9919/19

УХВАЛА02 грудня 2019 рокуКиївсправа №640/9919/19адміністративне провадження №К/9901/32316/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача: Желтобрюх І. Л.,суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 640/9919/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Сторедж Лайн" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:ТОВ "Вест Сторедж Лайн" звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1099729/40968720 від 11 березня 2019 року; зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 лютого 2019 року № 1.Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року позов залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Сторедж Лайн" задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року скасоване. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Сторедж Лайн" задоволено.Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДФС у місті Києві звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року залишити в силі.При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті
13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі
- КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ
КАС України.Так, статтею
328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею
328 КАС України.Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті
328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті
328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту 20 частини 1 статті
4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.Частиною ж шостою статті
12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей статті
12 КАС України справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.Згідно з положеннями частини 4 статті
12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частини 4 статті
12 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини 4 статті
257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження.
З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.Передбачені пунктом 2 частини 5 статті
328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить.Згідно з пунктом 1 частини 1 статті
333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.Керуючись статтями
328 333 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 640/9919/19.Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач: І. Л. Желтобрюх
Судді О. В. БілоусН. Є. Блажівська