Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.09.2019 року у справі №711/11163/18

УХВАЛА

02 вересня 2019 року

Київ

справа №711/11163/18

адміністративне провадження №К/9901/24876/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати бездіяльність ГУ ПФУ протиправною та зобов'язати здійснити перерахунок трудового стажу та включити до нього періоди навчання в університеті з 01 грудня 1978 року по 31 серпня 1979 року та роботи з 01 серпня 1984 року по 31 січня 1990 року.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 13 березня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 липня 2019 року рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо включення до стажу періоду роботи з 01 серпня 1984 року по 31 січня 1990 року скасував та прийняв в цій частині нове рішення - про задоволення цих позовних вимог.

ГУ ПФУ не погодилося із рішенням суду апеляційної інстанції і 27 серпня 2019 року звернулося із касаційною скаргою про його скасування у частині задоволення позовних вимог та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тацій Л. В., судді: Рибачук А. І., Стеценко С. Г., касаційна скарга передана судді-доповідачу.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено, що предметом розгляду в цій справі є зарахування до страхового стажу певного періоду роботи для перерахунку (обчислення) пенсії.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою дій суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійних виплат.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог і дійшла висновку про таке.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 257 КАС визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС .

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС віднесена до справ незначної складності.

Отже, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 711/11163/18, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Судді: А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко