Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.08.2020 року у справі №300/2411/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

31 липня 2020 року

м. Київ

справа № 300/2411/19

провадження № К/9901/17703/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідач Єзерова А. А.,

суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 в справі № 300/2411/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:

(і) визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

(іі) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи:

- з 20.02.1991 по 30.11.1994 в Івано-Франківському УБР;

- з 01.12.1994 по 31.08.1997 в Івано-Франківському УБР - філіал АОЗТ "Укрсибнафтогазхолдинг";

- з 01.09.1997 по 15.01.1998 в АОЗТ "Укрсибнафтогазхолдинг";

- з 06.10.1999 по 31.12.2000 в Ноябрьському нафтогазорозвідувальному підприємстві ВАТ "Сибірська нафтова компанія";

- з 03.01.2001 по 03.05.2001 в Ноябрьському нафтогазорозвідувальному підприємстві ВАТ "Сибнафта Ноябрьськнафтогаз";

- з 04.05.2001 по 01.08.2002 в ТЗОВ "Сибнафта-Буріння";

- з 13.12.2002 по 03.06.2009 в ТзОВ "Сибнафта-Буріння",

- з 05.06.2009 по 31.10.2009 у ТзОВ "Сервісна бурова компанія";

- з 01.11.2009 по 14.05.2010 ТзОВ "Сервісна бурова компанія";

- з 25.05.2011 по 20.08.2014 в ТзОВ "Сервісна бурова компанія" (за винятком відпустки без збереження заробітної плати з 01.06.2014 по 12.06.2014) електромонтером з обслуговування бурових установок та призначити пенсію мені за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 22 листопада 2017 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, позов ОСОБА_1 задоволено, внаслідок чого:

А) Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Б) Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників періоди роботи: з 20.02.1991 по 30.11.1994 в Івано-Франківському УБР, з 01.12.1994 по
31.08.1997 в Івано-Франківському УБР - філіал АОЗТ "Укрсибнафтогазхолдинг",
01.09.1997 по 15.01.1998 в АОЗТ "Укрсибнафтогазхолдинг", з 06.10.1999 по
31.12.2000 в Ноябрьському нафтогазорозвідувальному підприємстві ВАТ "Сибірська нафтова компанія", з 03.01.2001 по 03.05.2001 в Ноябрьському нафтогазорозвідувальному підприємстві ВАТ "Сибнафта Ноябрьськнафтогаз", з
04.05.2001 по 01.08.2002 в ТЗОВ "Сибнафта-Буріння", з 13.12.2002 по 03.06.2009 в ТзОВ "Сибнафта-Буріння", з 05.06.2009 по 31.10.2009 у ТзОВ "Сервісна бурова компанія", з 01.11.2009 по 14.05.2010 ТзОВ "Сервісна бурова компанія", з
25.05.2011 по 20.08.2014 в ТзОВ "Сервісна бурова компанія" (за винятком відпустки без збереження заробітної плати з 01.06.2014 по 12.06.2014) електромонтером з обслуговування бурових установок та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 22 листопада 2017.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.

Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині 6 статті 12 КАС України закріплено перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. І тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень стосовно відмови в призначенні пенсії, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України.

Водночас за правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в " та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.

Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності, оскільки скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подана на судове рішення, яке за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 в справі № 300/2411/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Кравчук